Вже скоро зацвіте в саду бузок,
Поллються солов'їні ніжні трелі.
Упевнено відвернуть від думок
Травневі запашисті акварелі.
Я знаю, що бузковий теплий рай
Навіє серцю спогади яскраві,
Почується у щебеті: "Кохай!"
І ноти щастя щемко величаві…
Хоч чорна хмара з іменем "війна"
Печалями і горем землю вкрила,
Поверне в юність квітка чарівна
У радощі безжурного дитинства.
Засяє в небі зірка золота
Над ніжним, запашним, квітучим віттям,
І скотиться з сумних очей сльоза,
А місяць утішатиме промінням…
В душі сплетуться радість і журба,
Збентеження й жагучі сподівання.
Замріяно шептатимуть вуста
Благальні молитви аж до світання…