А ось і вечір… Небо посивіло,
До тиші прислухаюсь в самоті.
О, як багато в серці накипіло,
Та поки що майбутнє у імлі…
З'явилась перша зірка в далечіні,
На землю задивилась з висоти,
Здається є журба у мерехтінні
Від подихів нічної темноти.
Пташиний спів втішає й надихає,
Вітає щирим щебетом весну…
Душа від насолоди завмирає,
І я думки незатишні жену..
Мелодія всесвітня, наче гостя,
Натхненно всю планету огорта.
Втихають смуток і тривала втома
Під променистим сяйвом полотна.
Звучить над світом музика надії,
Упевненості в завтрашньому дні…
Чаруючі мотиви ностальгії
Вливаються ритмічно у вірші…