Оживають у квітні
Несподівані мрії
І промінням надії воскресають життя.
І дощі непривітні,
І задуми завії,
Як бальзам ейфорії, заживляє весна.
Хоч сьогодні і хмарно,
Навіть дощ накрапає,
Та натхнення дарує буйноцвіття землі.
Сіре небо, як капор,
Світ земний обрамляє
І терпляче чатує, щоб тримати в теплі.
А над озером чайки
Квилять, наче над морем,
Може, згадують хвилі, лазуровий прибій.
Як хмарки, білі зграйки
У своїй непокорі
Пролітають щохвилі в пелені дощовій.
Нагадав мені квітень
Щось далеке і світле,
Повернув мою душу в незабутні місця,
У хвилини освідчень,
У кохання розквітле,
У чаруючу тишу в романтичних серцях…