Тучилось-канючилось,
Роздувалось, пучилось…
Сірістю хмарніло…
Тиша пихше. Сила
Впертістю закута,
Важністю напхата.
Посмарніло хутко,
Охололи п’яти.
Вітерець, де взявся,
Налетів скажений.
Дерева хитаються,
Долу нахилившись чемно.
Гойда-гойда вершки,
Розтріпав гілляччя,
Зиркнув під хебешку,
Змерз і ніс добряче.
Закрутилось марево
Скучилось за обрієм.
З неба впали хмари
Сивим покривом.
Вітровій-гульвіса
Підхопив мережу,
Тюлем занавісив
Скрізь довкола межі.
Злючиться небога,
Виє хуртовина…
Сіє-віє борошно;
Вправно заправляє млином
Зимовий мірошник;
Щось готує дивне:
Може вийде коржик,
Пощастить, - хлібина.
Взимку спав. Подівся де?
З під віконця пусто дме –
Вітрюган тривалий.
Жадано чекали
Снігу на подвір’я.
Зараз навалило…
Вже росла травиця;
Зникла у пір’їні.
Що це було раптом?
Березневим жартом
Квітень посміхається,
З глузду з’їхав, бавиться.
Буде повна хата
Печивом багата,
Пишна паляниця
В веснянкові свята.
31.03-01.04.2023 Донецк
Вірш на раптову снігову хуртовину 31 березня, коли за добу снігу навалило більше, ніж за всю минулу голу зиму. Таке вже колись було… 30 років тому.
Стих на внезапную снежную метель 31 марта, когда за сутки снега навалило больше, чем за всю прошедшую голую зиму. Такое уже когда-то было… 30 лет назад.
Муз. сопровождение: Кажи ми - Анелия, Кирякос Джорджо
view-source:https://vk.com/id741442688?w=wall741442688_810