Ми вперлися…у кожен метр затято,
З останніх сил напружившись до болю,
Бо в полум'ї ворожім розіп'ято
І нашу землю, і минулу долю.
Та є майбутнє - живлять сподівання,
З весною, як бузок, розквітли знову
Розперті набубнявіли чекання,
Хоч крига не розтала ще зимова.
Над обрієм заграва здійнялася,
І палахкоче гучно вдалечині
Червоний відблиск - доля спромоглася
життя продовжити тому хлопчині…
на день. Новий виборювати завтра.
Співає вдома мама колискову
Щоночі тихо синові-солдату,
А поруч родить квітень зілля знову.