373. Не вважайте себе святими

Дмитрий Арутюнович Романов
Знов блищать на папері рими –
Не спинити ці рими кляті.
Не вважайте себе святими,
Хто так робить – втрачає святість.

Не чекайте на рай у пеклі;
У Європах, що згвалтували.
Вовком став золотистий Бентлі,
А Фуа-гра же – вугіллям талим.

Ми тепер є на різних шальках
Терезів рятівної долі.
Ви – в солодких газетних шпальтах,
Я – себе розчиняю в солі,

І чекаю на смерть – надію.
Ти прости мене дурня, Боже,
Бо не хочу згубитись в "Дії"
Та в обіді "святої" ложі!

Буде так лиш, як має бути:
Буде спека і буде холод.
Олівець мій, у долю взутий,
Ворогів запросив до столу.

Ми затягнемо трубку миру,
Запиваючи ромом стиглим,
І під вогнищем, як сокиру,
Закопаємо битви ікла.

Я – до раю, а ви, ідете? –
Не потягнете за собою!
Моя подруго, пам'ять, де ти?
Ми йдемо уже з поля бою.

Прийде небо лише за тими,
Хто не зрікся, його не зрадив.
Не вважайте себе святими –
Тільки це приведе до ладу.

березень 2023