***

Татьяна Олексийчук
Чи тобі там тепло сину, небо скинуло хустину,
Притрусило снігом на поля.
За два дні зима скінчиться і весна до нас примчиться,
Тільки у крові моя земля.
Потім, там, де йдуть атаки, проростуть червоні маки...
Та такі червоні, як та кров!
Матері синів чекають, колискову їм співають,
Бо сильніш за все така любов.
Хтось додому вже не прийде, мама на дорогу вийде,
Де сніги ковдриною лежать.
Все синочка виглядає і надію в серці має
Впасти в ноги й берці цілувать.
Низько голову схилила, крила свої опустила,
Господи, як серденько болить!
А душа його літає, маму ніжно обіймає,
А йому би жить іще і жить!
Чи тобі там тепло сину, чи не дує тобі в спину,
Бо у мами вічная зима.
За два дні зима скінчиться, і весна до нас примчиться,
Тільки в мами крил уже нема.