В твої очах я бачив НЕБО,
Скрізь сяйво тисячі світів,
Немов в безодню,
Поринав я в тебе.
Ух ця ж Діяна - бубонів.;
Коли торкався уст - устами,
То відчував - як ти в мені.
Заграла - різними піснями,
Немов на лагідній струні.
Ти ніби арфа і сопілка,
Мого життя грайлива мить,
Останній промінь мого світла.
Струмок з якого буду пить.
В твоїх очах я бачу СЕБЕ,
Дивлюсь на тебе і мовчу,
Ніякий вірш моя, Діана.
Не розповість, як Я ТЕБЕ
ЛЮБЛЮ.
Моїй, Діані