Ось і березень світить у вікна,
Синє небо лазур розлива,
Як нова, невідома сторінка,
В небі хмарка сумна проплива.
Вже весна, та зима не здається,
Особливо вночі не втиха,
Білим інеєм вранці сміється
І поривчастим вітром штовха.
Та мороз воскресіння не спинить,
Вже відчули синички тепло.
Скоро вітер всі хмари розгонить,
Оживе ароматне зело…
Сонце перший підсніжник леліє,
А на озері тане шуга…
Сподіваюсь, в душі потепліє
І розвіються сум та нудьга.