365. Спогади

Дмитрий Арутюнович Романов
Де ти, моя жінко? Де ти, мій супутник?
Чи назавжди звідси перейшла кордон?
Де ви, тії ночі, ночі незабутні,
Хай ми в різні боки й дивимось, пардон...

Де ти, моє щастя, серця навігатор?
Бачу протилежні напрями стежок.
Від своїх до ворогів весь час перебігати -
Де ти, моя вбивце, з предками зв'язок?

Десять років тому на плечі ти спала;
Зав'язалась дружба, потім загубив...
Вже не будуть парою абрикос і сало, -
Відійшов від серця знецінений рубін.

Де моя довіра - там моя валюта;
З'єдную дроти, бо зламане кермо.
Розірвав серденько той триклятий лютий,
Чоловік став духом - скинув сліз ярмо!...

січень 2023