Є очі - як небо... Така в тих очах глибина!
Затримаєш погляд - потонеш в глибоких тенетах.
Заманливі, ніби оті невідомі планети,
Дістатись яких - як опівніч небесного дна...
Таємні... хоча зрозумілі бувають й без слів,
Де пристрасті іскра народжена світлим коханням.
Таким красномовним, як сонце, буває мовчання
В етюдах весни, в воскресінні її кольорів.
Як хочеш побачити душу - у вічі поглянь.
Вони віддзеркалять усе, що в глибинах душевних.
Хоч таїн усіх не відкриєш для себе напевно,
Проте, коли любиш, то й віриш, без слів, без вагань.