З тебе лізуть гріхи, з тебе лізуть пороки.
Бог таких не щадить, карма прийде потрохи.
Чи ти зовсім сліпий, подивись сам на себе.
Тільки бачить когось, а себе, так не видно.
Зовсім я не герой, але досить мовчати.
Правда тільки моя, розриває печаті.
Ти живеш як вівця, стадо чує собаку.
І страшні голоси, вас лякають звірята.
І все якби гаразд, та голодних багато.
Бачиш тільки екран, і слова, щоб молити.
Віриш кожній брехні, та немає сумління.
Ось чому ми сліпі, п'ємо отруту, як зілля.
Та на все є свій час, усвідомлення буде.
Що ти робиш комусь, те повернеться завжди.
За любов'ю - добром, а на зло - навіть більше.
Ось чому обійду, всі болота сумління.
Вибираю стежки, тільки там де світає.
Бачу ваші гріхи, бо своїх не ховаю.
Зовсім я не один, нас таких ціла зграя.
Але більшість сліпих, лише за ноги хапає.