Кричи, — якщо тобі болить!
Бо то твоє, — навчання, й мить.
Твоє життя, — твоя розплата.
Твої слова, — комусь прокляття!
Він бачить, — тіні, на стінах.
Ще й відчуває, — їхній страх.
Всі знаки в дії, — без мовчання.
Комусь болить?, — таке навчання!
Портал в тобі, — ти пастка їхня.
Біль поглинай, — мороз, ведіння.
Тепер пали, — своїм вогнем.
Бо світ в тобі, — то страх тіней!
Тварини, — що живуть в тобі.
Авжеж, — він десь їх, пробудив.
Мороз по шкірі, — ще й тремтіння.
Він провідник, — вогонь сумління!
Він бачить, — сіре щось, в очах.
Бо то твої секрети, — дикий страх.
Розплата біль, — бо хтось кричить.
У когось, десь, — в душі болить!
Та, може досить?, — знов по колу.
Його безумство, — пробудило зорі.
Горіло тіло, — шкіра, вуха, очі, і вуста.
Себе в собі, і жах, — тепер не відчуває!