ЗНЕВІРЕНИЙ
***
Зневірений згасає на очах
Життя без неї вже немає сенсу
Її він баче тільки в клятих снах
Де в неї погляд дещо зверхній
Зневірений яку вже ніч не спить
Стискає серце неймовірна туга
І мучить спогад і п"янить
про ту в коханні білу смугу
Та безліч днів
Він згадує ту мить коли душою з нею зрісся
І сім ночей не спить не спить
Бо не знаходить собі місця
А за вікном вирує полум'ям життя
Про щось співають зграї білих птахів
О скільки спорудили пирамід
Тутанхомони всі вони невдахи
Минуло сім самотніх довгих діб
А він поник. Він платить страшну ціну
Та що казати хлопець посивів
Без неї поряд серце майже гине + ПРИСПІВ
Зневірений кидається на скрип
Скрізь бачить він жіночі силуети
Шепочуть губи я без неї зник
Без неї жити кара для поета
Пробач мене без тебе не життя
Я збожеволію у сірих буднях
Моє натхнення муза для митця
Ти день і ніч ти звук чарівной лютні ПРИСПІВ + Кода
кода ( декламаційна)
Зневірений іде ії шукати
Чекати далі
Він уже не в змозі
А як інакше серце врятувати
Він їй віршами
Викреслив весь зошит