Не знаю чого чекати мені від "завтра"...
Чи хмари відпустять сонце на волю знов?..
Сьогодні моя країна стоїть на варті,
Бо ллється людська, у землю, гаряча кров.
Коли вже?! Коли війні тій кінець настане?
Російські сусіди втратили всякий глузд.
Вигукують сатані в молитвах осанну,
В той час, як з землі збирають двохсотий груз.
Чому це вам, люди, в спокої не живеться?
Чи може - й своїх, ні краплі, вже не шкода?
Чи в лід огорнулось руської жінки серце,
Що сина її загибель - то не біда?
Чому?! Запитань важких на душі багато,
А відповіді на них не знаходжу я.
Та вірю: покара буде, прийде розплата!..
Й не буде під вами Божа моя земля!