Як просто все стає в житті,
Коли, зустрінеш рідну душу,
Відчуєш радість почуттів
І враз забудеш мить найгіршу.
Так втішно бачити в очах
Сльозу від сміху, не від горя,
Спізнати спокій, а не жах,
Коли почуєш звуки поряд.
Коли в душі панує штиль,
Коли душа надійна поруч,
Не маючи пташиних крил,
Так легко підійматись вгору.
Як любо слухати із вуст
Просте освідчення в коханні,
Відчувши знов прихильність муз,
Життю радіти на світанні.
Яке це щастя, чути: "Так!"
Того, хто втішить у печалі,
Летіти, марити у снах,
Вбирати серцем дух реалій!