Не один десяток років за плечима...
Замели снігами їх далекі зими...
На життя ми дивимось очима...
Вже не так, як були молодими...
Тільки спогади нам пам'ять залишила...
Відмотати б стрічку нашого життя назад...
Було всього, було що і роки веселили
Молодість була мов той весняний сад...
Рік за роком, вже і старість на підході...
Тільки це ще зовсім не біда
Жили б собі, корпались би в огороді,
Та спокійно жити не дає війна...
Вже й онуки наші підростають...
Серце крає і болить за них душа...
Сніг сріблястий все кружляє і кружляє
Спокій я шукаю у своїх думках...
Фото из моего архива