Ще зима морозом віє
І пряде завзято сни,
Та від сонця сніг марніє,
Пахне ладаном весни.
Височінь блакитним сяйвом
Спокушає все частіш,
Обвіває душу драйвом
І голубить день ніжніш.
Вабить далеч пеленою,
Золотистим промінцем,
І сніжинкою срібною,
І цілющим ялівцем…
Навіть вітер бистрокрилий
У полоні торжества
Віє нотами ідилій
І феєрією свят.
Сонце дивиться в озерце,
Котить глас весни луна…
Все чудово, тільки серце
Розбентежує війна…