Сину

Татьяна Олексийчук
Святвечір. Молитва. Зібралась родина.
Наш стіл із дванадцяти страв.
Нема в мене свята, я втратила сина...
Як би ж ти, синочку мій, знав...
Що страви сльозою насичені дуже,
Кутя лиш солодка на смак.
Пробач мені, рідний, до всього байдужа,
Без тебе, синочку, ніяк.
У слізних молитвах згадаємо сина,
Заплаче весь світ в унісон.
Могла б у нас бути ще більша родина,
Якби не поліг за Херсон.
Благаю, мій Боже, прийми його душу,
І в райські ворота впусти.
Як жити? - не знаю, та знаю, що мушу,
Молитись і хрест свій нести.

Святвечір. Молитва. В скорботі родина.