РІЗДВО
Коханій дружині
Я раніше сьогодні встану,
У сонному місті до зорі –
Як потрібні перли султану,
Так мені потрібні усмішки твої.
Ще затемно, до світанку,
Ізолю я зізнань букет.
Щоб коханням моєї тальянки,
Ти б ранку розкрила секрет.
Щоб духовне наше зближення,
У наші долі з тобою проросло.
Щоб ангел твій – став моєю тінню,
Відбиваючи заздрість і зло.
І від цього вірша,
Засяяли б твої уста,
Від любові, як від благоговіння,
У день народження святого Христа.
Щоб з кожною секундою ти знала:
Я твоїм коханням живих.
Щоб пам'ятала руки нахаба,
Аби знову прагнула б до них.
І, потрапивши в снігову сметану,
Щоб цвіли за вікном снігурі.
Я раніше сьогодні встану,
У сонному місті до зорі.
Моїй "N"
РОЖДЕСТВО
Возлюбленной супруге
Я пораньше сегодня встану,
В сонном городе до зари –
Как нужны жемчуга султану,
Так нужны мне улыбки твои.
Еще затемно, до рассвета,
Изолью я признаний букет.
Чтоб любовью моею согрета,
Ты бы утра увидела свет.
Чтоб духовное наше сближенье,
В наши судьбы с тобой проросло.
Чтобы ангел твой – стал моей тенью,
Отражая и зависть и зло.
И от этого стихотворенья,
Засияли твои бы уста,
От любви, как от благоговенья,
В день рожденья святого Христа.
Чтобы с каждой секундой ты знала:
Я твоею любовью храним.
Чтобы помнила руки нахала,
Чтобы снова стремилась бы к ним.
И, попав в снеговую сметану,
Чтоб цвели за окном снегири.
Я пораньше сегодня встану,
В сонном городе до зари.
Моей "N"