Україні
Боже ти мій, Україно.
Стародавня моя Батьківщина.
Схожа на велетня.
І скільки тобою пройдено
З Київської спільної історії,
З Київської Стародавньої Русі!
Коли ти стала потвора?
Кому ти «уси-пусі»
Робиш - схиляєшся?
Колишнім ворогам-ворогам?
З ким ти сьогодні знаєшся?
Не сталлю стала, а сиром.
Прокислим і отруєним.
Надуманою цією свободою.
Землею, нацистами плавленої,
Землею, Богом залишеною.
Картковою колодою
Розкладеною. Ніби дівкою
Тобою вправляються.
Глумляться. Опорожнюються.
І в моєму серці не гнів — біль
І самі собою стискаються
Пальці в кулак. Але чи треба,
Кров проливати для падали?
3 березня 2014 року
Украине
Алексей Анатольевич Карелин
Боже ты мой, Украина.
Старинная моя Родина.
Похожа на исполина.
И сколько тобою пройдено
С Киевской общей истории,
С Киевской Древней Руси!
Когда ты стала уродина?
Кому ты «уси-пуси»
Делаешь — преклоняешься?
Былым тем врагам-ворогам?
С кем ты сегодня знаешься?
Не сталью стала, а творогом.
Прокисшим и отравленным.
Надуманной этой свободою.
Землёй, нацистами плавленой,
Землёю, Богом оставленной.
Карточною колодою
Разложенной. Будто девкой
Тобою упражняются.
Глумятся. Опорожняются.
И в сердце моём не гнев — боль
И сами собою сжимаются
Пальцы в кулак. Но надо ли,
Кровь проливать для падали?
3 марта 2014 года