Вася Чортик

Анатолий Ляпатинский
(із циклу шкільних років)

Холодна осінь за вікном
птахи у вирій відлетыли,
а ми зібрались за столом
згадати тих, кого любили.

Ось це, з Веселого хлоп"ята
в школу ходили всі роки,
а це з Кавказу вже дівчата
Чортика вчили залюбки.

За те, що вчителя не слухав,
перебивав на кожнім слові,
де він тікав від них зі страху
у лісосмуги та діброви.

А це хлоп"ята з інтернату
теж захищали вчителів,
від тих, хто майже розум втратив
хто пяний по дворрах бродив.

Не все згадали ми про школу
Червоний Яр, Петровське й Лепетиху,
та школярів, яких кусали бджоли
та, хто щоденники ховав в мурі та стріхи.