Таврійський мій краю,
Херсонщина мила,
Ти серце моє,
Назавжди полонила!
Стоїш над Дніпром,
У річці відбиваєшся,
Із кручі високої, ,
На плавні задивляєшся!
Будинки твої,
Між собою схожі,
Постали рядами,
Немов на сторожі.
Між ними затесалися,
Дворики маленькі,
В їх зелені ховаються,
Хатинки чепурненькі.
Обабіч проспекту,
Троянди розквітають,
Пахощами своїми ,
Повітря напувають.
Є вулиця центральна,
І тиха привокзальна,
З Вокзалу починаються,
Аж до Дніпра спускаються.
Церковні Храми тут і там,
До себе кличуть прихожан,
У дзвони, дзвонять дзвонарі,
Ідіть до нас, ідіть сюди!
Якщо ненадовго кудись від'їжджаю,
За Херсоном сумую, та жаль відчуваю.
І хочеться, швидше сюди повернутись,
Повітря твого,хоч ковточок вдихнути!
22.12.2022р.