Ой, як часто сниться, мені моя хата
снитьсяя мур низенький, з старих камінців,
мама білувала їх в будні та свята,
а я воду в відрах із ставка носив.
В садочку червона, черешня та вишня
та стукіт у шибки травневих хрущів,
що падали в ноги із стін та горища
спати не давали нам вони вночі.
А в тиху вечірню, чудову погоду
чути запах яблунь, груші та бузка,
гусей чути гомін, що пірнають в воду
нашого малого, чистого ставка.
Шкода, що село це, ми давно забули
де колись малими у ньому жили,
лише пам"ятаю, про своє минуле
та людей, що в ньому на той час були.
,