Напевно обираємо не тих,
Хто тішить мрію паростком відради.
Відштовхуємо відданих, простих...
Натомість залишаємо лиш... вади.
І в мить, коли туманне почуття
Штурмує хіть облудного бажання,
Гармонія цурається життя, -
Фальшивим буде пристрасне кохання.
Недовга втіха спалених ночей.
Прокинешся, а поруч - просто пустка:
Ні пестощів, ні відданих очей,
І ти, немов відірвана пелЮстка.
Кепкує вітер шумом дорікань,
Гарячі сльози скрапують в долоні,
Минається наївність сподівань,
Та перша сивина фарбує скроні.
http://stihi.ru/2024/06/25/320