Покажи, сам собi

Роман Сивко
Хтось бачив? "Війна", на небі триває!
Там "Судді", не тіло, вони прогнівають!
Хоч краплю "Душі", своїй збережи...
Лиш потім, до мене, ти зможеш дійти.

То як, і коли, став поганий, "Цей світ"?
Тобі не пасує!? - Ну то в темряву йди!
Що знову не так!? - Ти знову в багні.
То де твої друзі, за спиною, "Судив"?

Ти знову, "Як більшість", тому і не винен!
Це міст покаянь, "Війна", інший берег!
Так смішно, зі мною, завжди говорив.
Я чую усе, лиш не вмів "Говорить".

Ти чуєш, думки, чи завжди свої?
Та "Друзів" ти бачиш, а голосу ні.
Кому ти продався, туди, і прямуй.
На небі немає, "Валюти", відчуй !

Розмова зі мною!? -Але ж, ти глухий.
Покайся "В душі", сам собі, і "Повір".
Не віриш собі, ну то йди, "Поблукай".
І знов, покажи, сам собі, "Лихий рай".