Запрошуе зима

Галина Чехута
Запрошує зима


Сьогдні зранку сніг летить лапатий,
В свою бездонність кличе нас зима.
Ось кущик - як курчатко волохате,
А ось ялинка - справжня дивина!

Як втішно в себе убирати ніжність,
Кружляти в білосніжному рою,
Душею відчувати поетичність,
Радіти свіжим пахощам, життю!..

Всевладна й дивна, наче Діва модна,
Замріяна, духмяна, чарівна,
Мереживна, срібляста, снігоходна,
Запрошує у світ казок зима!...

О! Як чудово бачити і знати,
Що ти - частинка дивного буття,
Що можеш почуття не маскувати,
Сніжинкам підставляючи вуста!