Війною розіп'яте життя
Так швидко пролетіла осінь,
Не віриться, що вже зима:
Жовтіє листя на дорозі,
Морозів поки що нема.
А дома, в рідній Україні,
Уже по-справжньому мороз.
Червоні грона на калині
Відчули вже зими гіпноз.
Радіють горобці й синички,
Що не зібрала я врожай,
Ніхто ж не сипле їм пшенички,
Лякає вітром темний гай.
Холодним вечором в будинку
Нема ні світла, ні тепла…
Ніхто не прикраша ялинку,
Забрала радощі війна.
А скоро вже Різдвяне свято,
Тут інше у людей життя.
Моє ж - війною розіп'яте!..
Не знає ворог співчуття…