Ну що ж, привіт, зимо прекрасна!
Весела, сніжна і ясна!
Ти, ніби сонечко, незгасна,
Проворна, часом крижана.
Буваєш ти холодна, люта,
Скрипучим дихаєш сріблом,
Вітрами починаєш дути,
Лякаєш грізним помелом.
Яскрава, радісно-іскриста,
І кучугурна, й льодова,
І новорічно-урочиста,
Казкова й дивна в час Різдва!
Впускаєш нас у білу душу,
В бездонність всіх зимових див!
Що ж, одягати час кожушок,
Поки мороз не застудив!