У кожного своя в житті пустеля
Чи з Мойсеєм він у ній чи без
І чи мовчун, чи навіть пустомеля
З лукавим згодний, а чи раб небес
Чи може інколи розкаявшись до Бога
В молитві звернення щоденно відправляв
А може втративши навік останню змогу
Забув про все і Бога вже не знав
Чи може все ж таки малий промінчик сонця
Проткнувши темряви невіру подолав
І блимаючи щодня у віконце
До когось стука у серденько щоб прийняв
Бо навіть там де у житті пустеля
І де нема по ній поводиря
Господь над віруючим споруджає стелю
І хмар незгод над тими розганя
Врятує будь-кого з розпут борделю
Усе проща. І тим благословля!
15/10/2017