Знаєш, друже
Знаєш, друже, життя -
Це такий бистроплинний процес.
Пролітають літа
І зникають у вирі небес…
В серці мрія живе
Про пухнасту, прекрасну зиму,
Про рядно снігове,
Що чарує і зве вдалину.
Про зимові дива,
Мандариновий зманливий рай,
Про душевні слова,
Що втішають, немов водограй…
За зимою - весна:
Голуба, безтурботна, ясна,
Чарівна й запашна,
Як травнева гроза, голосна.
Потім - літній сюрприз:
Сонце, море, гарячий пісок,
Теплий, лагідний бриз,
Запашний, наче хліб, колосок.
Вже й пора золота
Поспішає за літнім теплом,
Тихий сум огорта
І дощить без кінця за вікном.
За дощами - мороз,
Замикається коло життя,
І зимовий гіпноз
Знов загострює всі почуття…
Світ природи - як храм,
Де для кожного різні путі…
Знаєш, друже, це нам
Обирати свій шлях у житті…