Між казкою й реальністю
Над величчю бездонною
У Всесвіті є місце вічних мрій.
Не віє там фатальністю,
Ні острахом, ні втомою,
Там - світ ілюзій в далечі німій.
Там тінню таємничою
Пливуть щасливі спогади,
Спокусливі миттєвості життя.
Красою мальовничою,
Що підкоряє погляди,
Полонять світ безмежні небеса.
Там в неосяжній Вічності
Палають іскри ніжності,
Що гріли нас в зимові вечори,
Тепер вогнем магічності,
Чуттєвості і щирості
Скоряють сяйні виблиски згори.
Каскади барв веселкових
Проймають і нагадують
Про те, що все поверне світлий день.
У мареннях світанкових,
Що світлом сонця радують,
Повіє знову пристрастю натхнень…