Під вальс "Осінній сон" кружляє листя,
Казкова сцена гасне й завмира.
Ця музика така душевна й чиста!
До сліз її звучання пробира.
Стихають вітру сопілки і флейти,
І зачиняє двері листопад.
Стоять вздовж річки верби, мов на рейді,
З тривогою чекають снігопад.
Пливуть у небі хмари, як фантоми, -
Провісники морозів і зими.
А листя злегка шурхотить від втоми,
Здається, що вже бачать білі сни…
В передзимову тиху прохолоду,
Напередодні білосніжних хуг
"Осінній сон" вколисує природу,
І спокій огортає все навкруг…