Пожовкле листя тихо-сумно з гілки падає.
Старенький парк осіннім днем нас вже не радує.
А серце пташкою на південь рветься-проситься.
І заметілі зустрічати так не хочеться.
А осінь листям
засипає стежки паркові.
І літні спогади
пливуть над ними хмарками.
А осінь радує когось
плодами стиглими.
Своє кохання вберегти,
на жаль, не встигли ми.
Осінній день згаса з проміннями останніми.
Одне для одного не будем ми коханими.
Кохання нашого історія скінчилася.
Ти бачиш сам: життя коротке їй судилося.
А осінь листям
засипає стежки паркові.
І літні спогади
пливуть над ними хмарками.
А осінь радує когось
плодами стиглими.
Своє кохання вберегти,
на жаль, не встигли ми.
* Ці рядки - власний переклад "Осенней мелодии": http://stihi.ru/2012/04/01/9036