Переклад пiснi юрiя рибчинського

Леонид Ружинский
Переклад пісні Юрія Рибчинського «КУКУШКА» (КУКАВКА,  КУКАВА)

Як в сні солодкім, на узліссі, край галявки,
Літа  рахуєш в тиші  ти мені, кукавка.
Рахуй літа, які повинен я прожити,
Рахуй до ста і більше, будем  тоді квити.

Приспів;

Скільки би, кукавка, ти не кукувала,
Все одно, для мене буде мало, мало, мало.
Скільки би, кукавка, ти не кукувала,
Мало, мало, мало  те мені.

Давним-давно я народився, і блаженно
Пив, як вино, життєві миті я щоденно.
Пив, як вино, хмільний, я кожну мить чарівну,
Та спрагу до життя не вгамував, все рівно.
 
Приспів;

Скільки би, кукавка, ти не кукувала,
Все одно, для мене буде мало, мало, мало.
Скільки би, кукавка, ти не кукувала,
Мало, мало, мало  те мені.
14.11.22

ОРИГИНАЛ ПЕСНИ  КУКУШКА

Как в сладком сне, за речкой, на лесной опушке
Мне в тишине считаешь годы ты, кукушка.
Считай года, что я прожить на свете должен,
Считай до ста и не смолкай как можно дольше.

Припев:
Сколько бы, кукушка, ты не куковала,
Все равно мне будет мало, мало, мало.
Сколько бы, кукушка, ты не куковала,
Мало, мало будет мне.

Давным-давно родился я и с наслажденьем
Пил, как вино, я в жизни каждое мгновенье,
Пил, как вино, хмельной, волшебный миг я каждый,
Но все равно не утолил я жизни жажду.

Припев:
Сколько бы, кукушка, ты не куковала,
Все равно мне будет мало, мало, мало.
Сколько бы, кукушка, ты не куковала,
Мало, мало будет мне.

Юрій   Рибчинський  також  зробив  переклад
своєї  пісні  «Кукушка».
Текст перекладу  такий

             ЗОЗУЛЯ

Один стою серед дерев, що мов поснули,
Ці голоси мої думки перевернули...
Немов коваль, кує мені зозуля роки,
Багато літ, та завжди хочеться ще трохи...

Приспів:

Скільки би зозуля років не кувала,    
Все одно, зозуля, мені буде мало!..    |
Скільки б ти, зозуля, років не кувала, |
Мало, мало буде, знай!..
               (2)

Давним-давно я народивсь, і слава Богу!..
Пив, як вино, я кожну мить життя хмільного...
Пив, як вино кохання кожну мить шалену,
Та все одно жага життя сильніш за мене!..

Приспів.

Один стою серед дерев, що мов поснули,
І у гаю я чую, знов кує зозуля...
Немов коваль, кує мені зозуля роки,
Багато літ, та завжди хочеться ще трохи...

Приспів.