Пізня осінь: холод, мряка…
Знала ж, буде саме так.
Ось така за щедрість дяка:
Листопад - немов жебрак.
Дощ, туман, свинцеві хмари
І серпанок - по землі.
Пізня осінь в стані марень
Щось шукає у імлі.
І на ґанку, і в альтанці
Жовте листя шелестить…
А туман такий уранці!..
Будь-кого він засмутить!..
Гілля плаче сиротливо,
Вітер хилить комиші.
Осінь диха хворобливо,
Біль ховає у душі…