Щоб ти дивилась лагідно..
Я в небі політаю сред морів,
І в небі я не чую птахів долі
А чую я, чудовий спів мрійливих кораблів
Чому у сердці вітер дум співає?
Чому душа, так дивиться у вись?
Це через то, що більше не літаю,
Я на землі помітив рідний ліс...
І є у сердці дивний вирій,
Тож є любов, котра так тягне ввись
Скрізь світло сонця,бачив світ мінливий
І більш я не бачив, вільних від любові сліз...