***

Надежда Житниченко
В твоїх очах є туга за минулим,
І гіркий присмак долі на вустах,
Та хай тебе ні трохи не турбує,
Що я тебе цілую в своїх снах.

Тихесенько торкаю твої плечи,
Лоскотно від волосся на чолі,
О, чом такі короткі стали ночі,
Чому без тебе довгими були?

Невиразно мовчиш, а я чекаю,
Твої долоні ніжністю  зігрів,
І не шкодую ні про що нітрохи
З тих пір, як своє серце я відкрив...