Ранок…. Відчуваю дня крещендо…
Сила наростає в шумі листя.
Вже й туман розсіявся дощенту,
Йде Аврора - радісна і чиста!
Гармонійним метрономом серце
Відбиває ритми воскресіння
І чарує фантастичним скерцо,
Що звучить у сяєві проміння.
Сонце зігріває всі крижинки
На гіллі меланхолійних кленів.
Барвним листям встелені стежинки
Вже блищать у золоті черленім.
Сяєвом крихкої порцеляни
Трави сполотнілі усміхнулись.
Кава втихомирила вулкани,
Що в душі від дум нічних проснулись...