О, музика! Це неземне блаженство!
У просторі летить, летить душа…
Здається, в світі є лиш благоденство,
Мелодія чарує й возвиша…
Стихають ноти, знову наростають,
Як хвилі, звуки ллються і тремтять
І душу так ласкаво огортають,
Бентежать, намагаються втішать.
Контрасти почуттів несе звучання,
Емоції вирують, як весна.
Вчуваються благання і зітхання,
То плаче, то наспівує струна.
А потім тиша, звучна і чутлива,
Чарує, наче пристрасний романс.
О, музика! Яка ж вона зваблива!
Чому ж у серці томний дисонанс?..