Осіннє дзеркало
Морозна свіжість вже цілує щоки,
Пора осіння йде на відпочинок .
Клопочуться стурбовані сороки,
Доносить вітер запахи полину.
Як привиди, пливуть свинцеві хмари,
Похмурі дні погрожують дощами,
Втрачаючи свої казкові чари,
Сумує осінь довгими ночами.
Ще трохи і нагрянуть сніговії,
Хоч листя ще маячить розмаїто.
Бентежать душу ноти ностальгії,
У спогадах частіше - тепле літо!
Осіннє дзеркало (продовження)
У спогадах частіше - тепле літо!
Бентежать душу ноти ностальгії.
Хоч листя ще маячить розмаїто.
Ще трохи і нагрянуть сніговії.
Сумує осінь довгими ночами.
Втрачаючи свої казкові чари,
Похмурі дні погрожують дощами,
Як привиди, пливуть свинцеві хмари.
Доносить вітер запахи полину,
Клопочуться стурбовані сороки,
Пора осіння йде на відпочинок ,
Морозна свіжість вже цілує щоки…
Примітка: Вірш «Осіннє дзеркало (продовження)» - це дзеркальне відображення першої частини вірша.
Всі слова і речення у цих віршах однакові, але при уважному читанні можна помітити, що зміст віршів має різне смислове забарвлення.