Валео Лученко "Пост-Магія" Стихи.ру
http://www.stihi.ru/2017/12/15/6820
Медянкою вислизає з-пiд хлопських гумових чобiт дорога. Рясно сiє дощик. Лохнеська тварюка глобального потеплiння
цупко тримає зиму за воскрiлля шубки з полярної норки.
У гордовитому ялиннику, на пагорбi, оточеному льодниковими валунами й осяяному щойно видовбаною дятлом амберною серцевиною наймудрішої ялини, Мольхвар чинить закляття на скарб iз 108 магiчних миттєвостей.
Запiзніла строката Зозуля нахабно дзьобає його у чоло, вихоплює хвілософського ключа і зкрилює крiзь вирiй. З неїного хвоста простеляється веселка. Червона стрiчка вимагає негайного антицелюлитного масажу, блакитна - еротичного. Мольхваровi позашляховики вібрують з нетерпiння...
А пiд гумовий чобiт бicиком плигає лапатий опеньок. Беркиць... Смiюся й дослухаюся, як гострi кігтики соняшного промiння шкрябають тьмяні хмари.