Від Яровита сніг бузковий, тіні сині.
Тамує свист на віражах заграва кайту.
І погляд лине в небочинь, від долу лине.
Радій, Стрибоже, багатій на «лайк»и!
Лід тенькає жалі, як струни лютні,
та натяка на весновійний лютий,
на нові війни
/жалі подвійні/.
А нам, паливодам дивакуватим,
мов літечком тепло, бо штані ватні,
в снігах бузкових,
в снігах любові.