Осколок неба спить у річці сонній,
А листопад погрожує дощем,
Зірки ховає у імлі бездонній…
У серці - щем…
Краплинкою дощу торкнувся Всесвіт.
Почувся хрип простужених вітрів.
Аж раптом пролунав неясний скрегіт…
Чи ночі гнів?..
Листок осики впав в калюжу синю,
Поплив маленьким жовтим кораблем.
Зібрала осінь для мандрівки скриню,
До кави - джем.
О, пізня осінь - смуток і надія!
Думок і мрій барвиста карусель!
Свій час чекає вже нова стихія:
Зими пастель…