І
По разные меридианы одной параллели
варим супы
ты
гороховый, к сухарикам белым,
вприглядку
с котом,
я
фасолевый, на вкус умеренный,
в уме пересоленный,
вычёркивая
потом.
ІІ
У моїх грудневих снах легковій зазирає під бірюзові рюшечки хвиль. Кожна корпускула тіла і душі усміхається аж на зуби мудрості. Бобове дерево стовбичить вище неба, квітне айстровими сніжинками, хризантемними зорями, посіває пилком щастя з духмянком щойнозмеленої арабіки передноворічну споживацьку метушню. Пульсує на мапі Всесвіту планета Обітованних Крил. У моїх грудневих снах.
ІІІ
Крепчает сердечный голод,
не утолённый летом.
Дерябает горло соло.
Прополоскать бы дуэтом!