Вередливi судини

Ольга Тригирская
Грудень, ладний негодою хапнути за петельки, у неділю прикинувся березнем. Горнувся лагідно,
частував з лискучого мідного ополоника вітаміном Д.
 
І йняли облуднику комарі, горобці, невиправний одновухий романтик Мурчик, цибулинки тюльпанів,
втицьнуті нещодавно невблаганною рукою Музі Пегасько у підмерзлу землю.

З правого Музіного плеча пильнувала за рибалками на скутій міццю їхньої уяви річці крилата і кошлата,
як шанхайський барс, щука.
 

Рясніли зірчасті проталі. Мерехтіли перед очима кольорові зірочки. Вередливі судини лихоманило
від стрибків тиску.