В минулому

 

Осіння тиша. Сонячне проміння
Упевнено пронизує гілля.
Не видно вже яскравого пломіння
Листви. Вся в килимах земля.

Як вищу цінність, зберігає тишу
Жовтневий день, пірнаючи у сон,
Свою красу янтарну найніжнішу
Він щедро дарував увесь сезон.

В минулому тепер осіння сила,
Нема буяння золотистих барв,
Пора дощів усю красу згасила,
Пливуть тумани, схожі на примар.

Лимонні частки сонця в палім листі
Виблискують під кронами дерев,
Немов прогнати хочуть дні імлисті
І зберегти жовтневих днів шедевр.