В печали поседевший Бог
Как грустно дождик шелестит
По листьям августа и в травах…
И кажется, о, Боже славный,
Что с грустью письма пишешь Ты
Народу, что осатанел
В ужасных войнах, брат на брата…
Весь ужас, боль… Придёт расплата
За всех детей, чья смерть – удел…
Слезами – капли на стекле,
Повсюду горе и руины…
И плачет под дождём калина,
Склонившись грустно до земли.
А дождь ли это? Слёзы строк?
А может, нам всё пишет письма
О заповеди первой, чистой
В печали поседевший Бог?
4.08.2022
Маргарита Метелецкая
Посивiлий Бог.
http://stihi.ru/2022/08/04/2764
Як скрушно дощик шелестить
У листі серпня, в буйних травах...
І все здається, Боже правий,
Що то - сумні Твої листи
До люду, бо осатанів
В нищівних братовбивчих війнах...
І жах, і біль в розбитих вікнах,
У смертях дочок та синів...
І плачуть діточки малі -
Щемить згорьована хвилина...
Оплакана дощем калина,
Вже похилилась до землі...
Або ж то дощ? Сльоза або? -
Нам шле листи цілодобові
Про Першу Заповідь Любові
В печалях посивілий Бог..?
Перед Вечностью
Не долблю киркой – прочь утомляемость…
Не терзаюсь – не опустошённая –
Только пеплом лет припорошённая,
Боли лишь фантомные встречаются...
Не торчу я перед телеящиком,
Но имею всё же слабость малую:
Бью порой баклуши, небывало я
Это дело, в общем, преходящее…
Развлекаюсь всё же осмотрительно,
Не корёжат и порою синапсы,
Не пугают оплеухи, минусы.
Их я в строчки положу стремительно…
С Богом не страдаю одинокостью,
Страхи исчезают и запальчивость.
А на возбуждённость есть старательность
Перед Вечностью – не перед пропастью…
4.08.2022
Перед Вiчнiстю...
Маргарита Метелецкая
http://stihi.ru/2022/07/10/3966
Не кайлую, тому і не стомлююсь...
Не глобально сумна, не спустошена -
Лише попелом літ припорошена,
Та на болі фантомні настромлююсь...
Витріщань на екран телевізора
Вже немає...Та є почастуночок -
Байдикую за власний рахуночок -
Це мистецтво мені не урізано...
Та не марні розважливі розкоші -
Не скрегочуть напружено синапси,
Не лякають отримані ляпаси -
Їх щодень розкладаю на аркуші...
З Богом - не почуваюсь самотньою -
Зникла низка страхів та поквапливість...
На розбурханість - є запопадливість...
Перед Вічністю, а ...не безоднею.