Осінні трави тішаться в лісах,
Приймаючи украплення яскраве,
Воно таке шумливе й золотаве,
Кружляє над землею, наче птах.
Осінній килим спокушає зір,
Здається, що на ньому барви квітів
І відблиски чаруючих софітів,
Що світять із вершин високих гір.
Доносить вітер шурхоту мотив,
Торкаються душі мінорні ноти,
Принаджують теплом п'янкої цноти,
Рятують від гіркої самоти.
Здається, це якийсь магічний чар:
Відчувши теплоту і ніжність ласки,
Душа пливе, немовби в морі казки,
Скидаючи погрозливий тягар…