Життя чудове без прикрас,
Без зайвих барв і без ванілі,
Воно не вибирає час,
Принадне в дощ і в заметілі.
І чорна кава, як життя,
Не потребує фарбування,
Є в ній усе для відчуття
В душі хвилин зачарування.
О, кава! Я її люблю
За мить солодкого мовчання,
Вона, немов весни прелюд,
Дарує радість сподівання.
Зі мною кава в ранній час,
І вдень, коли в душі буденно,
Ловлю в солодкій каві шанс
На світ дивитися блаженно…